МИСТЕЦТВО ГОВОРИТИ

Уміння говорити

Від уміння говорити нерідко залежить успіх, авторитет, кар'єра. Для того, щоб навчитися добре, змістовно говорити, необхідно збагачувати свої знання й досвід, удосконалювати професійну освіту, усебічно розвиватися. Уміння говорити завжди розвивається одночасно з розширенням культурного та професійного світогляду.

Сутність красномовства полягає в умінні та здібностях правильно і вміло говорити за змістом і майстерно за формою. Підчас підготовки до виступу слід уникати:

• багатьох однорідних або нетипових прикладів і фактів;

• не стомлювати аудиторію надмірною кількістю цитат, цифр, дат тощо.

Сучасна риторика охоплює такі питання:

• психологія у сфері стосунків між людьми;

• підготовка до виступу;

• побудова і виголошення промови;

• стиль і виклад промови;

• культура, техніка мовлення;

• особистість промовця;

• знання аудиторії.

Про що б не йшла мова, треба вміти говорити, зробити все належне, щоб інша сторона вас зрозуміла. Для того, щоб повідомлення було сприйняте правильно, необхідно:

добре знати тематику зустрічі;

спланувати своє повідомлення;

не зневажати фактами;

намагатися привернути до себе увагу;

слідкувати за своєю мовою;

говорити задля досягнення мети.

Для адекватного сприйняття вас партнерами чи аудиторією слухачів:

• акцентуйте важливі слова та підпорядковуйте їм неважливі;

• змінюйте голос — він повинен то знижуватися, то підвищу* ватися. Раптове підвищення чи зниження тону голосу виділяє слово чи речення на загальному фоні;

• змінюйте темп мовлення — цс надає йому виразності;

• робіть паузу до і після важливих слів.

Запитання і Завдання для самоконтролю

Завдання 1. Дайте відповіді на запитання.

1. Чому від уміння говорити часто залежить успіх кар'єри?

2. У чому полягає сутність красномовства?

3. Чого варто уникати під час підготовки виступу?

4. Що впливає на правильне сприйняття повідомлення?

5. На що потрібно звернути увагу, щоб вас адекватно сприймали партнери?

Завдання 2. Поясніть, чи має значення вміння говорити під час улаштування на роботу? Чому?

Техніка мовлення

Велике значення має інтонаційне багатство мови: тональне забарвлення, відтінки емоцій.Дикція - чітка вимова звуків, складів слів, відповідно до фонетичних норм мови. Гарна дикція виявляється в тому, щоб кожне слово було чути, щоб воно чисто і чітко звучало. Не можна "ковтати" окремі слова чи звуки, закінчення фраз - це заважає зрозуміти зміст висловленого.

Вдале проголошення промови зумовлюється також і темпом. Оптимальний темп усного мовлення становить близько 120 слів за хвилину. Але протягом усієї промови небажано зберігати один і той же тон: зміна темпу мовлення виступаючого (оратора) посилює увагу слухачів.

Запам'ятаємо, що навіть добре написаний текст не завжди добре "лягає" на звучання. Коли озвучити текст, виявиться, що окремі слова є зайвими, інші — одноманітними. Отже, потрібно працювати над звуковим оформленням тексту. "Робота над інтонацією, писав К. Станіславський, — полягає не в тому, щоб щось вигадувати і витискувати з себе. Вона відбувається сама собою, якщо існує те, що вона має виявити, тобто думка про внутрішню сутність" .

Варто дотримуватися пауз. Паузи, на думку К. Станіславського, поділяють думку, що викладається, на складові частини. Необхідно віднайти потрібні паузи й наголоси в тексті. Тоді текст зазвучить по-особливому.

Потрібно дотримуватися логічних пауз, які мають "два взаємопротилежні призначення: поєднувати слова у групи (мовні такти), а групи — відмежовувати одну від одної. Між двома логічними паузами треба вимовляти текст і "випльовувати" його частинами".

Особливого значення надавав К. Станіславський психологічній паузі, яка "дає життя думці, фразі й такту, намагаючись передати підтекст. Якщо без логічної паузи мова бездумна, то без психологічної вона позбавлена життя... Психологічна пауза говорить без слів. Вона замінює їх поглядами, мімікою, випромінюванням, натяками, ледь вловимими рухами і багатьма іншими свідомими і підсвідомими засобами спілкування" .

Щоб виробити навички гарно говорити (озвучувати текст), необхідно:

• уважно ставитися до звучання мови;

• володіти модуляцією голосу (модуляцією — лат. modulatio — розмірність, гармонійність, ритм — називають зміну тональності, сили, ритму, звучності голосу). Модуляцію називають музикою мовлення;

• відпрацьовувати техніку дихання і техніку вимови.

"Перш ніж говорити, - - писав К. Станіславський, — слід визначити порядок у словах монологу і правильно поєднати їх у групи, мовні такти. Тільки після цього можна буде розібрати, яке слово якого стосується і зрозуміти, з яких частин складається фраза або ціла думка"1.

• установити мовні такти і читати по них (це примусить аналізувати фрази і вникати в їхню сутність);

• намагатися уникати однотонності виголошення промов, виступу тощо.

Важливу роль відіграють і паузи, які замінюють розділові знаки в письмовій роботі.

Сучасний виступ будується за законами усного мовлення. Усне мовлення — це сукупність трьох знакових систем: звукової, інтонаційної, кінетичної (міміка і жести).

Правильність мовлення виступаючого — це відповідність його мовлення до норм граматики, вимови, синтаксису.

Мовлення — це один із видів діяльності людини, її поведінки. Адже в наших словах, інтонаціях виражене не тільки бачення окремих речей та явищ, а й ставлення до людей.

Промовець повинен привернути і утримати увагу слухачів протягом тривалого часу. Зосередити увагу, примусити слухати важливо у вступній частині промови і утримувати увагу треба протягом усього виступу. Тут важливими є навички слухання, сприйняття, тобто уміння зосередити, виділити головне в промові, узагальнити, зробити висновки.

У процесі виступу промовець спирається на пам'ять слухачів, яка працює, коли введена в активний творчий процес самостійного осмислення промови.

Чітка логіка промови мобілізує мислення і сприяє кращому запам 'ятовуванню.

Один із законів переконання говорить: "Дорога до розуму слухача лежить через його серце". Тому вплив на емоційні аспекти є важливим елементом майстерності промовця.

Логічна структура промови розгортається вже в робочому плані усного виступу і досягається мобілізацією всього арсеналу логіки: законами і методами логічного мислення, логікою доказів, логічними вимогами до дискусії.

Запитання і Завдання для стоконтролю

Завдання 1. Допишіть речення.

1. Дикція — це....

2. Інтонаційне багатство мови — це ....

3. Пауза — це ....

4. Модуляцією голосу називають ....

5. Потрібно дотримуватися логічних ....

Завдання 2. Дайте відповідь на запитання.

1. Який оптимальний темп усного мовлення?

2. Яке значення має інтонаційне забарвлення мови? Наведіть приклади.

3. Яке значення мають паузи?

4. Що називається логічною паузою?

5. Як можна виробити навички правильно говорити?

Завдання 3. Законспектуйте працю І. Томана "Мистецтво говорити". На які аспекти мовлення звертає увагу автор?

Завдання 4. Прочитайте текст. Чому службовець повинен оволодівати мистецтвом говорити? Яке значення має культура мовлення в діловому спілкуванні?

ДИХАННЯ ПІД ЧАС МОВЛЕННЯ

— Говорячи, дихай рівномірно, вдихаючи перед тим, як почати говорити, а також під час кожної паузи (речення).

— Повітря, що вдихнув, витрачай рівномірно й економно. Вдихай повітря ротом і носом водночас.

ГОЛОС

— Пристосовуй свій голос до середовища, в якому говориш (не розмовляй голосно на вулиці, в транспорті, в залі чекання).

— Хто говорить надто тихо, справляє враження людини, що не вірить у свої сили.

— Той же, хто говорить надто голосно, справляє враження агресивної людини.

— Найзручніший спосіб тренування голосу — читання вголос, під час якого постійно контролюється правильність вимови. Тренуйся тричі на день по 15 хв. з перервами після кожних 5 хв.

— Голос підвищують тоді, коли ставлять запитання. Якщо ж треба висловити рішучість, довір’я, переконати чи відповісти на запитання, то висоту голосу знижують.

ВИБІР СЛІВ

— Для збагачення словарного запасу читай твори авторитетних авторів, слухай кваліфікованих промовців і принагідно записуй слова та вирази, що хотів би вживати у своїй мові.

— Вияви, які слова вживаєш надто часто, намагаючись замінити їх іншими словами й виразами.

— Навчися точності висловлювання. Вибирай точні та однозначні слова.

ЗНАЙОМСТВО З НОВИМИ ЛЮДЬМИ

— Той, хто знайомить двох людей між собою, повинен не тільки назвати їх імена, а й подати коротку інформацію про них. принагідно згадати про спільні інтереси.

— Якщо хочеш подолати страх, знайомлячись з іншими людьми, то треба, по — перше, постійно цікавитися людьми, по — друге, використовувати кожну нагоду для спілкування.

— Якщо хочеш цікаво розповісти якусь історію чи пригоду, то тренуйся насамперед у родині, в колі близьких друзів Після цього вже не боятимешся повторити те саме у малознайомому товаристві.

ДЛЯ УСПІШНОГО ВСТАНОВЛЕННЯ КОНТАКТІВ З ЛЮДЬМИ ТРЕБА:

— Якомога швидше знайти спільні інтереси.

— По — дружньому стався до співрозмовника (посміхайся до нього, уважно слухай тощо).

— Не виявляй до співрозмовника зверхньості.

— Щиро цікався ним і тим, що він говорить.

ОСОБИСТІСТЬ МОВЦЯ

— Ти починаєш справляти певне враження ще до того, як щось говориш.

— Популярні люди мають такі риси характеру, які позитивно сприймаються в більшості суспільних груп (веселу вдачу, тактовність...), окрім того, вміють пристосовувати свою поведінку до правил тієї чи іншої групи.

— Гарні рухи і вміння поводитися — такі ж важливі складники приємного зовнішнього вигляду, як фізичні дані та вбрання.

ВИЯВЛЯЙ ДРУЖНЄ СТАВЛЕННЯ ДО ЛЮДЕЙ

— Стався позитивно до всіх людей довкола Тебе.

— Не чекай, доки вони виявлять до Тебе свої симпатії; вважай, що Ти їм уже сподобався.

— Вітайся і посміхайся першим.

— Намагайся вести розмову в довірливому тоні

— Наголошуй на тих питаннях, у яких ваші погляди збігаються.

— Вчися ставити себе на місце іншої людини.

— Вживай більше слів, що підкреслюють шанобливе ставлення до людей: даруйте, перепрошую, дякую, прошу, будь ласка

КРИТИКУЙ, НЕ ОБРАЖАЮЧИ

— Вказуй на помилки лише віч — на — віч.

— Роби це по — дружньому.

— Зазнач, що Ти також робив подібні помилки.

— Почни з похвали за роботу, яка виконана добре та вислови переконання, що він зуміє добре впоратися з дорученою справою в майбутньому.

— Зваж, чи критичні зауваження висловити відразу, чи пізніше.

ЧОГО ТРЕБА НАВЧИТИСЯ

— Правильний вибір місця і часу має значний вплив на хід розмови та її наслідки.

— Запитання — дуже зручна форма наказу. Став запитання.

— Ввічливість обеззброює.

— Вимовляй слово «ВИ» голосно, а слово «Я» — пошепки.

— Коли Твій співрозмовник роздратований, то краще помовчати, щоб не дратувати його ще більше.

— Якщо Ти хочеш скінчити розмову з надто балакучим співрозмовником, не давай йому можливості для продовження розмови своїми зауваженнями та запитаннями.

— Не говори з кимось про те. що інших присутніх не цікавить.

— Не говори надто багато про себе, не нарікай на свої біди.

— Намагайся діяти незалежно від свого настрою.